Розвиток безрейкових транспортних засобів можна розділити на наступні важливі етапи:
Походження та ранній розвиток: концепцію безгусеничних транспортних засобів можна простежити до 1962 року, коли був представлений перший підземний безгусеничний навантажувач з дизельним двигуном. Це обладнання почало використовуватися в країнах з розвиненою технологією видобутку вугілля та поступово просувалося та використовувалося під землею на деяких вугільних шахтах.
Технологічний прогрес і розширення застосування: з розвитком технологій безрейкові транспортні засоби не обмежуються приводом від дизельного двигуна, але також розробляються версії, що приводяться в рух тросовими тяговими двигунами. Ці пристрої в основному використовуються для транспортування гірських порід (руд), каменів і матеріалів, придатних для перевезення навантажувачами на середні та короткі відстані та підземними транспортними засобами для транспортування на великі відстані (вантажопідйомність може досягати більше 45 тонн).
Застосування в країні та за кордоном: хоча Китай досяг певного прогресу у застосуванні безрейкового транспортного обладнання, все ще є розрив у порівнянні з розвиненими країнами світу. У майбутньому необхідно розвивати та вдосконалювати вибухозахищені дизельні двигуни на гумоколісних транспортних засобах, а також посилювати дослідження та розробки акумуляторних тягових транспортних засобів із низьким забрудненням повітря в тунелі та високою потужністю.
Технологічні інновації та ринкові тенденції. Останніми роками застосування безрейкового транспортного обладнання у вугільних шахтах поступово зростає. З огляду на потребу у високопродуктивному та високоефективному сучасному шахтному будівництві все більше уваги приділятиметься застосуванню безрейкового транспортного обладнання.
